Ожоганич Микола Дмитрович

Микола Дмитрович Ожоганич народився 20 грудня 2003 року в селі Криничувате Софіївського району Дніпропетровської області, у багатодітній сім’ї Дмитра Миколайовича та Марії Василівни Ожоганич. Його життя починалося на рідній землі, у простій сільській родині, де з дитинства вчаться праці, взаємопідтримці, повазі до старших і любові до своїх близьких. Саме так виростав Микола — у світі, де цінуються щирість, відповідальність і вміння триматися одне за одного.

Навчався він у комунальному закладі «Софіївська вечірня школа», яку закінчив у 2019 році, здобувши базову середню освіту. Далі продовжив навчання у Криворізькому професійному будівельному ліцеї, де у 2022 році здобув повну загальну середню освіту і професію електрогазозварника, електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування. Це були спеціальності, що вимагали технічного мислення, уважності, акуратності та вміння працювати руками — якості, які дуже цінуються і в мирному житті, і на військовій службі. У 2024 році Микола закінчив Дніпровський індустріально-педагогічний фаховий коледж і здобув кваліфікацію фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Професійна освіта». Його шлях показує людину, яка прагнула вчитися, розвиватися і будувати своє життя на міцному фундаменті знань і праці.

У цивільному житті Микола проживав у фактичному шлюбі з Закритною Іриною Олександрівною. У серпні 2024 року в них народився синочок Матвій. Це була надзвичайно світла і водночас тендітна частина його життя — молоде батьківство, мрії про дім, про сім’ю, про те, як росте син, як змінюється життя, коли поруч є рідні люди. У цьому маленькому відтинку щастя — вся глибина людської долі: любити, плекати, відповідати за близьких і вірити в майбутнє.

20 травня 2025 року Миколу Ожоганича було прийнято на військову службу Криворізьким РТЦК та СП Дніпропетровської області. Він був зарахований оператором безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини А4447. Це була сучасна, складна й дуже відповідальна військова спеціальність, що вимагала зібраності, технічної грамотності та холодної точності в умовах небезпеки. Микола присягнув на вірність Українському народові і мужньо виконував свій військовий обов’язок.

16 вересня 2025 року Микола Дмитрович Ожоганич загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Софіївка Краматорського району Донецької області. Ворожий удар керованою авіабомбою обірвав його молоде життя. Він залишився вірним військовій присязі до останнього подиху, захищаючи Батьківщину і своїх рідних. Це непоправна втрата для мами й тата, для Ірини, для маленького Матвія, для всієї родини, яка ростила, любила і берегла його.

Поховали Героя в Закарпатській області. Світла пам’ять про Миколу Дмитровича Ожоганича назавжди житиме в серцях його рідних, близьких, побратимів і всіх, хто знає ціну його жертовності. Він назавжди залишиться в історії громади як мужній, добрий і відданий син України, який прожив дуже коротке, але справжнє життя — з любов’ю до родини, до праці і до своєї землі.