Пересунько Іван Миколайович

Іван Миколайович Пересунько народився 16 липня 2001 року в місті Дніпро в багатодітній родині. Своє дитинство та шкільні роки він провів на Дніпропетровщині, де здобув середню освіту у Любимівській загальноосвітній школі. Ще змалку в ньому відчувався твердий характер, внутрішня зібраність і справжнє прагнення стати захисником рідної землі. Не всі мріють про військову службу, але Іван належав саме до тих юнаків, для яких слова «обов’язок», «честь» і «Батьківщина» були не просто словами, а життєвими орієнтирами.

Одразу після досягнення повноліття Іван пройшов строкову службу. Саме там він остаточно зрозумів, що армія — це його шлях, його покликання і справа, якій він готовий служити щиро та віддано. Після цього він підписав контракт із Збройними Силами України і став фаховим військовим-десантником. Тривалий час Іван проходив службу в одній із військових частин, дислокованій на околицях Житомира. Це місто стало для нього другою домівкою: тут він зустрів своє кохання, одружився, а в січні 2023 року в нього народився син. У його житті з’явилася власна маленька родина, заради якої він жив, працював і боровся.

Іван Пересунько був учасником Операції Об’єднаних Сил на сході України, де здобув цінний бойовий досвід. Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення російської федерації, молодший сержант Пересунько в лавах легендарної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади знову став на захист рідної землі. Він виконував найскладніші бойові завдання на передових рубежах фронту, залишаючись до останнього вірним присязі, побратимам і Україні. Це була служба людей особливої мужності — тих, хто першими приймають удар і несуть на собі найтяжчий тягар війни.

31 січня 2023 року життя Івана Миколайовича обірвалося. Він загинув у запеклих боях із окупантами в районі ведення бойових дій на Донеччині, виконуючи службові обов’язки й до кінця залишаючись вірним військовій присязі. Це велика, непоправна втрата для його мами, дружини та маленького сина, для побратимів і всіх, хто знав його як сильну, мужню та гідну людину. Його поховали з усіма військовими почестями на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі — місті, яке стало частиною його долі й останнім місцем земного спочинку.

За особисту мужність, самовіддані дії та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету, Іван Миколайович Пересунько був посмертно відзначений орденом «За мужність» III ступеня. Його ім’я назавжди залишиться серед тих, хто віддав своє молоде життя за свободу, незалежність і майбутнє України.