Шляхтов Дмитро Олександрович

Дмитро Олександрович Шляхтов народився 11 липня 2001 року в місті Дружківка. Разом із батьками він проживав у селі Куртівка, де й минули його дитячі та шкільні роки. Саме там формувався його характер — спокійний, відповідальний, людяний, уважний до інших. Після закінчення школи Дмитро вступив до медичного коледжу міста Костянтинівка, який успішно закінчив у 2020 році, здобувши спеціальність медбрата. Це була дуже потрібна й по-справжньому благородна професія, що вимагала не лише знань, а й великого серця, терпіння та готовності допомагати людям у найважчі моменти.

Свою службу Дмитро обрав свідомо. Він уклав контракт на проходження служби в лавах Збройних Сил України, у 93-й окремій штурмовій бригаді «Холодний Яр». У 2022 році, під час виконання обов’язків водія-медбрата медичної бригади, він отримав тяжкі поранення біля міста Охтирка. Та навіть після цього, попри стан здоров’я, Дмитро не полишив бажання бути там, де потрібен Україні найбільше. За станом здоров’я його перевели до іншої військової частини, але він неодноразово звертався до керівництва з проханням повернути його до бойової частини. Це рішення багато говорить про нього як про людину — вперту в доброму сенсі, вірну присязі, сильну духом і готову не відступати від обраного шляху.

Згодом прохання молодшого сержанта було задоволено, і він продовжив службу в 53-й окремій механізованій бригаді. Дмитро Шляхтов проходив службу у військовій частині А0536 на посаді водія-електрика 2 комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами. 7 січня 2026 року він був прийнятий на військову службу за контрактом. Це була складна і дуже відповідальна робота, пов’язана із захистом побратимів, боротьбою з ворожими технологіями та забезпеченням стійкості підрозділу в бою.

9 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Крива Лука Краматорського району Донецької області Дмитро Олександрович загинув, мужньо виконавши свій військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність. Його життя обірвалося надто рано, але шлях, який він пройшов, залишив по собі глибокий і світлий слід. Дмитро був тим, хто не шукав легкого життя, а чесно служив людям і державі, рятував, захищав, стояв до кінця.

Світла пам’ять про Дмитра Олександровича Шляхтова назавжди житиме в серцях рідних, побратимів, друзів і всіх, хто знав його як добру, сильну й віддану людину, яка з юності обрала шлях служіння Україні.