Перейти до основного вмісту

Налаштувати вигляд

Розмір тексту

Колір

Чатбот
Головна Герої не вмирають

Глущенко Андрій Васильович

Глущенко Андрій Васильович

Глущенко Андрій Васильович

Дата та місце народження: 23.11.1980 смт Софіївка

Дата і місце загибелі: 29.01.2026 м. Київ

Військове звання: солдат

Андрій Васильович Глущенко народився 23 листопада 1980 року та все своє життя був пов’язаний із селищем Софіївка Дніпропетровської області. Саме тут минули його дитинство, юність, роки становлення, перші успіхи й перші життєві випробування. Він виріс у рідному краї, серед людей, для яких праця, честь і взаємоповага завжди були важливими цінностями. Андрій був тим, кого запам’ятовують не за гучними словами, а за внутрішньою гідністю, наполегливістю та щирістю.

У 1987 році він пішов до Софіївської середньої школи і навчався там до 1998 року. Шкільні роки залишили в його житті багато теплих спогадів. Під час навчання Андрій брав участь в олімпіадах гуманітарного напряму, проявляв активність у позакласному житті, цікавився спортом. Він відвідував секції з баскетболу, настільного тенісу та боксу — це говорить про нього як про людину руху, дисципліни та сили характеру. Уже тоді в ньому формувалися якості, які згодом стануть особливо важливими: витримка, зосередженість і вміння не здаватися.

Після закінчення Софіївської ЗОШ І–ІІІ ступенів Андрій продовжив навчання в Харківській академії МВС, однак спеціальність не здобув. Не зупинившись на цьому, він пішов навчатися до Софіївського професійно-технічного училища №87, де у 2000 році здобув спеціальності бухгалтера сільськогосподарського виробництва та водія транспортного засобу. Це був практичний, потрібний і відповідальний вибір, який відкривав йому шлях до чесної праці та користі для суспільства.

З 2000 по 2001 рік Андрій проходив строкову військову службу у військовій частині А2228, де здобув посадову кваліфікацію молодшого спеціаліста електронної апаратури кодування та спеціального зв’язку. Це був ще один важливий етап його життя, що навчив його військової дисципліни, зібраності та відповідальності. Такі люди не просто служать — вони вбирають у себе досвід, який потім стає частиною їхнього характеру на все життя.

Під час повномасштабного вторгнення ворога Андрій Глущенко був призваний на військову службу за мобілізацією Криворізьким РТЦК та СП Дніпропетровської області у жовтні 2025 року. Він проходив службу у військовій частині А0693 на посаді кулеметника механізованого відділення механізованого взводу, а згодом був призначений кулеметником 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону. Це була важка і відповідальна бойова робота, яка вимагала витримки, уваги, сили та повної відданості побратимам і Україні.

На жаль, життя Андрія Васильовича обірвалося не на полі бою, а під час боротьби з тяжкою хворобою. Він помер 29 січня 2026 року, перебуваючи на стаціонарному лікуванні у НВМКЦ «ГВКГ» у місті Київ. Його смерть стала болючою втратою для рідних, побратимів і всіх, хто знав його як людину, яка чесно пройшла свій шлях і служила Україні. Він був неодружений, а після себе залишив батьків і сестру, для яких назавжди залишиться найріднішою людиною, сином і братом.

Світла пам’ять про Андрія Васильовича Глущенка житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто пам’ятає його як гідну, сильну, освічену й добру людину, яка любила рідну землю і чесно виконувала свій обов’язок перед Батьківщиною.