Профатілов Андрій Володимирович

Андрій Володимирович Профатілов народився 8 лютого 1990 року й був жителем селища Софіївка. Його життя починалося там, де добре знають ціну праці, людяності й взаємної підтримки, де кожна добра справа має особливу вагу. Після закінчення Софіївської ЗОШ І–ІІІ ступенів він продовжив навчання в Софіївському професійному ліцеї, де здобув спеціальність «робітник фермерського господарства». Уже цей вибір говорить про нього як про людину, близьку до землі, до праці, до простого й чесного життя.

Після навчання Андрій працював оператором АЗС у селі Вишневе. Це була звичайна мирна робота, але саме з таких щоденних справ і складається життя людини, яка вміє бути відповідальною, корисною і потрібною. Він належав до тих, хто не шукає легких шляхів, а просто чесно виконує свою справу, дбає про родину, живе по совісті й не відвертається від чужого болю.

Окреме місце в його житті займає те, що Андрій був учасником АТО. Він добре знав, що таке війна, і як ніхто розумів, що ворога потрібно зупиняти, навіть ціною власного життя. Саме тому 28 березня 2022 року він без вагань знову пішов на військову службу, ставши на захист України в один із найважчих періодів нашої новітньої історії. Це був свідомий, мужній і глибоко людяний вибір людини, для якої слова «обов’язок» і «Батьківщина» були не порожнім звуком.

Старший солдат Профатілов А.В. отримав тяжке поранення під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії РФ. Пізніше його серце зупинилося під час перебування на стаціонарному лікуванні у КНП «Лікарня святого Мартина» в місті Мукачево. Так завершився його земний шлях — шлях людини, яка вийшла з мирного життя, щоб стати до лав захисників і виконати свій обов’язок до кінця.

Пам’ять про Андрія Володимировича Профатілова назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його як гідного, мужнього й щирого чоловіка, який не злякався часу випробувань і став на захист України.