Чубукін Віктор Вікторович

Віктор Вікторович Чубукін народився 13 листопада 1993 року в селі Запорізьке, де минули його дитинство і юність. Тут він навчався у Запорізькій школі, тут формувався як людина, а після закінчення школи продовжив навчання у Софіївському ПТЛ-87, де здобув професію тракториста. Це був шлях звичайного сільського хлопця, який змалку знав ціну праці, землі, відповідальності та простому, чесному життю.

Після одруження Віктор жив і працював на промислових об’єктах Верхньодніпровського та Синельниківського районів. Його життя було пов’язане з працею, яка вимагала витримки, фізичної сили й уміння нести відповідальність не лише за себе, а й за спільну справу. Такі люди зазвичай не говорять багато про себе, але саме на них тримається щоденна робота, спокій родини і впевненість у завтрашньому дні.

27 квітня 2024 року Віктора Вікторовича було призвано на військову службу Синельниківським РТЦК та СП Дніпропетровської області. На війні він служив стрільцем-помічником гранатометника 2 аеромобільного відділення аеромобільного батальйону військової частини А0224. Це була бойова посада, що потребувала мужності, зібраності, швидкої реакції та повної довіри до побратимів. Він став до строю, щоб захищати Україну так, як умів — чесно, відповідально і до кінця.

26 липня 2024 року Віктор Чубукін загинув у бою за Батьківщину на Донецькому напрямку, в районі села Парасковіївка Покровського району. Він залишився вірним військовій присязі, віддавши своє життя за свободу і незалежність України. Це непоправна втрата для рідних, друзів, земляків і всіх, хто знав його як добру, працьовиту і мужню людину.

Світла пам’ять про Віктора Вікторовича Чубукіна назавжди житиме в серцях тих, хто його любив, поважав і пам’ятає. Він назавжди залишиться у пам’яті як син рідної землі, який став на її захист і віддав найдорожче заради майбутнього України.