Коржевич Олександр Володимирович

Олександр Володимирович Коржевич народився 5 січня 1995 року в селі Запорізьке. Саме тут минули його перші роки життя: тут пішов до школи, тут формувався як людина серед рідних, знайомих вулиць і щирих людських стосунків. Він зростав у дружній сім’ї разом із молодшою сестрою, і вже з дитинства в його характері помітні були ті риси, які згодом проявилися в дорослому житті: відповідальність, працьовитість, внутрішня сила та вміння триматися гідно.

Після закінчення 11 класу Олександр навчався у Софіївському професійному ліцеї, де здобув спеціальність водія. Це була професія, яка вимагала дисципліни, уважності й практичного розуміння справи. У мирному житті він жив у місті Кривий Ріг та працював в АТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Така робота — це щоденна праця, що тримає на собі велике виробництво, і вона потребує не лише фізичної витримки, а й сумлінності, надійності та вміння працювати на спільний результат. Олександр саме таким і був — людиною, яка чесно виконувала свою справу і не шукала легких шляхів.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. З перших днів великої війни він став на захист Батьківщини, не вагаючись і не відступаючи від свого обов’язку. У військовій частині він обіймав посаду старшого водія-гранатометника відділення забезпечення 2 реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї. Це була служба, що поєднувала технічну точність, відповідальність за транспорт і готовність діяти в умовах небезпеки, де кожен боєць має велике значення для бойової роботи підрозділу.

4 квітня 2025 року в районі населеного пункту Осоївка Сумського району Сумської області смерть накрила його своїм чорним саваном. Там, у зоні бойових дій, обірвалося життя молодого чоловіка, який ще міг би жити, працювати, любити, будувати плани й повертатися додому. Але він віддав найдорожче — власне життя — за свободу України, за мирне небо над рідною землею, за майбутнє своїх близьких і всієї країни.

Олександр мав статус учасника бойових дій. Відповідно мав нагрудний знак «Ветеран війни». Також посмертно був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» та орденом «За мужність» ІІІ ст.

Світла пам’ять про Олександра Володимировича Коржевача назавжди залишиться в серцях рідних, сестри, друзів, побратимів і всіх, хто знав його як добру, сильну, працьовиту та мужню людину. Він прожив своє життя чесно, а завершив його як справжній Герой.