Варга Золтан Аркадійович

Золтан Аркадійович Варга народився 22 березня 1975 року в місті Нікополь. У 1983 році разом із родиною він переїхав до села Миколаївка, яке стало для нього рідним домом, місцем становлення, праці, родинного тепла і тихого, гідного життя. Він навчався в Миколаївській школі, а після її закінчення працював у агропромисловій сфері, щоденною працею підтримуючи життя громади та рідного краю.

Золтан Аркадійович був людиною праці, відповідальності й великої родинної любові. Він одружився, разом із дружиною виховував трьох доньок, для яких був не просто батьком, а опорою, прикладом сили, чесності та турботи. Колеги й односельці знали його як сумлінного, доброго чоловіка, який не боявся роботи й умів бути надійним у будь-якій справі. Працював він і на Лошкарівському елеваторі — там, де важлива точність, витривалість і вміння щодня виконувати свою справу без зайвих слів, але з повною віддачею.

У квітні 2024 року Золтан Аркадійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. У цей непростий для держави час він став на захист рідної землі, без вагань виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною. На фронті він служив на посаді розвідника-далекомірника, командира батареї мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А0693. Це була служба, що вимагала точності, витримки, уважності та готовності приймати відповідальні рішення в умовах небезпеки, де кожна дія має значення для життя побратимів і успіху бою.

14 січня 2025 року біля населеного пункту Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області Золтан Варга загинув під час ворожого обстрілу. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Він пішов із життя, залишаючись вірним військовій присязі та Україні до останнього подиху. Його смерть — це не лише велика втрата для родини, а й болюча рана для всіх, хто знав його як добру, працелюбну й сильну людину.

Поховали Золтана Аркадійовича в селі Миколаївка — на землі, яку він любив, серед людей, для яких він був своїм. Світла пам’ять про нього назавжди житиме в серцях рідних, трьох доньок, побратимів, друзів і односельців. Він залишиться у пам’яті як справжній син України, чоловік честі, батько й захисник, який до кінця виконав свій обов’язок перед рідною землею.