Літучий Микола Сергійович

Микола Сергійович Літучий народився 19 серпня 1983 року. Його життя, як і життя багатьох українських чоловіків, було сповнене праці, відповідальності, турботи про близьких і тихої внутрішньої сили. Він належав до людей, які не шукають легких шляхів, а просто чесно роблять свою справу, живуть по совісті й у найважчий час стають на захист рідної землі.

4 жовтня 2024 року Миколу було призвано на військову службу Першим відділом Кам’янського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області. Він проходив службу на посаді стрільця — номера обслуги 1-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 1-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0281. Це була служба, що вимагала мужності, витримки, готовності діяти злагоджено з побратимами й до останнього залишатися вірним присязі та Україні.

23 грудня 2024 року Микола Сергійович Літучий загинув у бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області російської федерації. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок і до кінця залишався вірним військовій присязі на вірність Українському народові. Його життя обірвалося на війні, але в пам’яті рідних, побратимів і земляків він назавжди залишиться як людина честі, сміливості й гідності.

Поховали Миколу Сергійовича в селищі Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області. Світла пам’ять про нього житиме в серцях усіх, хто знав його особисто або дізнався про нього як про ще одного сина України, який віддав найдорожче заради нашого майбутнього.