Зілінко Тарас Володимирович

Тарас Володимирович Зілінко народився 15 лютого 1982 року. Софіяни та бойові побратими згадують його як порядну, чуйну, добру й життєрадісну людину, надійного друга та відважного бійця, який завжди залишався вірним людям і своєму обов’язку.

Він проходив службу у військовій частині А7224 на посаді командира першого механізованого відділення, командира машини третього механізованого взводу механізованої роти. Під час виконання бойового завдання Тарас загинув 19 серпня 2024 року біля населеного пункту Спальне Курської області, РФ. У загиблого воїна залишилися мама, батько та сестра.

Пам’ять про Героя

Тарас Зілінко належить до тих людей, чия присутність у житті близьких і побратимів була джерелом спокою, підтримки та впевненості. Його згадують як людину з відкритим серцем, щирою усмішкою та сильним характером, а такі риси особливо цінуються там, де щодня доводиться дивитися небезпеці в очі.

Його служба стала продовженням життєвого шляху людини, яка вміла бути надійною в буденному житті й незламною на війні. Саме такі воїни тримають оборону не лише зброєю, а й власною гідністю, внутрішньою дисципліною та братерством. Тарас Зілінко залишиться в пам’яті рідних, односельців і побратимів як захисник, який до останнього виконував свій обов’язок перед Україною.

Світла пам’ять про нього житиме в серцях тих, хто знав його особисто, і всіх, хто дізнається про його шлях як про шлях людини честі, доброти й мужності.