Чорнобровкін Максим В'ячеславович

Максим В’ячеславович Чорнобровкін народився 29 червня 1992 року в місті Мирноград Донецької області. Він виріс добрим, чуйним хлопцем, який з ранніх років умів поважати людей, особливо старших, і щиро любив тварин. Максим навчався у школі, здобував освіту у вищому навчальному закладі, працював і жив у рідному місті, будуючи звичайне мирне життя, у якому було місце планам, мріям і надіям на майбутнє. Попереду в нього було ціле життя, і без сумніву, він прожив би його гідно, бо мав саме ті риси, які роблять людину справжньою: доброту, людяність, відповідальність, повагу до інших і внутрішню силу.

Та війна зруйнувала всі плани. У 2022 році, майже з перших днів повномасштабного вторгнення, Максим без вагань став на захист України. Це був його свідомий вибір — вибір людини, яка не змогла залишитися осторонь, коли ворог прийшов на рідну землю. Він проходив службу молодшим сержантом, командиром відділення взводу роботизованих платформ роти вогневої підтримки 2-го штурмового батальйону військової частини А4010. Така служба вимагала від нього не лише дисципліни й витримки, а й високої відповідальності, точності, зосередженості та постійної готовності ризикувати заради побратимів і всієї країни.

6 серпня 2024 року Максим Чорнобровкін загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ступочки Краматорського району Донецької області. Його життя обірвалося в бою, але його подвиг, мужність і відданість Україні назавжди залишилися в пам’яті тих, хто знав його особисто, і тих, хто дізнався про нього як про ще одного сина України, який віддав найдорожче за свободу своєї держави.

Окремим болем для його близьких стала й вимушена втрата рідного дому: сім’я Максима проживала в Мирнограді, але через агресію росії була змушена шукати прихисток далі від лінії фронту. Саме у вашій громаді вони знайшли безпечніше місце, і тому пам’ять про Максима тут має особливий, дуже особистий зміст. Це пам’ять не лише про Героя, а й про людину, чиє життя, родина і доля тісно переплелися з болем війни, вимушеним переселенням і великою ціною свободи.

Світла пам’ять про Максима В’ячеславовича Чорнобровкіна назавжди житиме в серцях рідних, побратимів і всіх, хто цінує мужність, доброту та справжню людську гідність.