Майданік Антон Сергійович

Антон Сергійович Майданнік народився 19 квітня 1994 року в селі Олександро-Білівка. Тут минули його дитинство, перші мрії та формування тих рис, які згодом запам’ятаються всім, хто його знав: доброта, щирість, працьовитість і відповідальність. У 2000 році Антон пішов до школи, а після закінчення Володимирівської загальноосвітньої школи вступив до Криворізького центру професійної освіти металургії та машинобудування, де здобув спеціальність електрозварювальника. Він ішов у життя як людина праці — спокійна, сумлінна, з серйозними планами на майбутнє.

Після навчання Антон був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Повернувшись додому, знову взявся за роботу і працевлаштувався механізатором у ТОВ «Астрон» у селі Володимирівка. Він не цурався землі, техніки, щоденної важкої праці — навпаки, умів працювати чесно, з повною віддачею, як це роблять справжні українські трударі. Згодом добровольцем брав участь в антитерористичній операції, а після повернення знову працював механізатором. Усе його життя свідчило про те, що він був людиною діла, людиною, на яку можна покластися.

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Антон без жодних вагань знову став до лав захисників. Він пішов добровольцем на фронт, служив старшим солдатом, водієм інженерно-технічної роти інженерного забезпечення. Його бойовий шлях проліг на Донецький напрямок, поблизу населеного пункту Григорівка Бахмутського району, де 16 липня 2022 року він загинув у бою за Україну, її свободу і незалежність. Спочатку Антон Сергійович вважався безвісти зниклим, і для рідних це був особливо важкий час невідомості та болю. Та згодом під час пошукових робіт з’ясувалося, що він був похований у селищі Краснопілля Дніпровського району. У квітні 2023 року Антона перепоховали в селі Олександро-Білівка, повернувши його туди, де починалося його життя і де його пам’ять буде жити завжди.

Антон Сергійович запам’ятається односельчанам як добра, чуйна, працьовита людина, яка мала попереду ціле життя, але не встигла прожити його так, як мріяла. Клята війна забрала в нього все це, та не забрала головного — людської вдячності й пам’яті. Указом Президента України №708/2023 Антона Майданніка посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Для рідних, побратимів і земляків він назавжди залишиться не лише Героєм, а й світлою, доброю людиною, яка віддала своє життя за рідну Україну.