Скочко Василь Миколайович

Василь Миколайович Скочко народився 3 червня 1976 року в селі Новогригорівка Межівського району Дніпропетровської області. Його життя почалося на українській землі, серед працьовитих людей, де з дитинства формуються такі риси, як відповідальність, витримка, повага до праці й до рідних. Навчався у Новогригорівській середній школі, а після 9-го класу, у 1991 році, вступив до Дніпропетровського коледжу автоматики та механіки. Згодом у червні 1995 року був призваний на службу до Збройних Сил України, а з квітня 1997 по липень 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Уже тоді його шлях був шляхом людини дисциплінованої, зібраної та відданої обов’язку.

У 2002 році Василь Миколайович з відзнакою закінчив Дніпропетровський транспортно-економічний технікум і вступив до Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Це було не просто навчання — це був свідомий вибір людини, яка прагнула служити закону, державі й людям. Із серпня 2003 по травень 2005 року працював старшим державним виконавцем Ленінського районного управління м. Дніпро, з серпня 2006 по липень 2010 року — завідувачем юридичного сектору Софіївської РДА, а з грудня 2010 до січня 2012 року — головним спеціалістом-юрисконсультом відділу держкомзему Софіївського району. Він був із тих людей, які вміють поєднувати фаховість, принциповість і людяність. У 2001 році одружився, у 2003 народився син, а в 2009 — донька. Для своєї родини він був турботливим чоловіком, люблячим батьком і надійною опорою.

Василь любив риболовлю та читання, особливо книги на правову тематику — нормативні документи, підзаконні акти, науково-практичні коментарі. У цьому проявлялася його глибока внутрішня потреба розуміти закон, жити за ним і працювати в системі, де слово і відповідальність мають особливу вагу. Він був людиною розумною, зосередженою, з широким кругозором і щирим інтересом до справи, якій присвячував себе.

19 березня 2014 року, у зв’язку з мобілізацією, Василь Миколайович був призваний до лав Збройних Сил України та до серпня 2016 року проходив службу у Софіївському РВК. У 2016 році його було відряджено до Львівської академії сухопутних військ для підвищення кваліфікації, після чого він підписав контракт до особливого розпорядження, отримав звання молодшого лейтенанта й був направлений до військової частини А0536 на посаду помічника начальника відділу персоналу штабу. У 2017 році його призначили заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення, а з квітня 2022 року він проходив службу на посаді заступника начальника штабу 2-го механізованого батальйону. Це був уже офіцер, який ніс службу не формально, а з глибоким усвідомленням своєї відповідальності перед державою, побратимами й родиною.

Війну Василь Миколайович зустрів під Волновахою Донецької області. Поруч із ним на захист Батьківщини став і його син Олег, якому на той час було 18 років. Це особливо промовистий факт: батько й син у важкий для України час стали поруч, захищаючи одну землю, одну державу, одне майбутнє. Із початком повномасштабного вторгнення Василь Скочко разом зі своїми побратимами боронив цілісність України на території Донецької області, до останнього втримуючи ввірені йому позиції. Він рідко бував удома, бо, як сам казав, «приїду, але не зараз, дуже багато роботи». Востаннє приїхав додому 3 червня 2022 року, у свій день народження. Обіцяв приїхати ще й у листопаді, на день народження сестри дружини, 29 числа, та доля розпорядилася інакше.

22 листопада 2022 року капітан Василь Миколайович Скочко загинув під час виконання службових обов’язків у районі селища Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу з боку збройних сил Росії. Він загинув, виконуючи бойове завдання за призначенням, з честю й гідністю виконавши свій громадянський обов’язок перед Україною. До останнього подиху він залишався вірним Присязі, своєму народові, побратимам і державі, якій присвятив усе своє свідоме життя.

Поховали Василя Миколайовича 30 листопада 2022 року у селищі Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області. У нього залишилися дружина, син і донька — найдорожчі люди, для яких він назавжди лишиться люблячим чоловіком, батьком і опорою. Його життя було прикладом служіння, честі, розуму та мужності. А його загибель — це велика втрата для родини, громади й усієї України. Василь Скочко був і назавжди залишиться справжнім патріотом, офіцером, який не зламався перед ворогом і до кінця стояв за рідну землю.