Ліварчук Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Ліварчук народився 12 березня 1977 року в селі Кам’янка Софіївського району Дніпропетровської області. Його життя було сповнене праці, відповідальності й тихої, справжньої гідності. У рідному селі він закінчив школу, згодом пройшов строкову службу в лавах Збройних сил України, де змужнів і загартував свій характер. Повернувшись до мирного життя, здобув фах техніка-електромеханіка та працював на потужному підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг», сумлінно роблячи свою справу.

Коли Україна покликала своїх синів на захист, Олександр Миколайович без вагань став до строю. У 2015 році він був призваний на військову службу та проходив її у складі 30-ї окремої механізованої бригади, де служив заступником командира бойової машини, навідником-оператором. Це була людина, яка не шукала легкого шляху і не ховалася за чужими спинами. Він виконував свій обов’язок чесно, мужньо й до кінця. Під час служби в зоні АТО отримав поранення, яке, на жаль, виявилося смертельним. 15 квітня 2017 року серце Олександра Миколайовича зупинилося.

Поховали Героя на Центральному кладовищі в Кривому Розі. У скорботі по ньому залишилися батьки, дружина та дві доньки — найдорожчі люди, для яких він назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком і справжньою опорою. За віддану службу він був відзначений відомчою нагородою Начальника Генерального Штабу ЗСУ та нагрудним знаком «Учасник АТО». Але найвища нагорода для нього — це вдячна пам’ять людей, для яких він став символом мужності, честі й любові до України.